Після проведення нового дослідження вчені дійшли висновку, що у формуванні сучасних великих галактик дуже важливу роль зіграло активне зореутворення ще на самому початку існування нашого Всесвіту. До цих пір провідні астрономи тільки припускали, що численні «зоряні вибухи», які супроводжували зародження Всесвіту, були спричинені збільшенням кількості надмасивних чорних дір.

Міжнародна група вчених для підтвердження своєї теорії взялася за детальне вивчення ролі «темної матерії» чорних дір у формуванні галактик. Читати далі

Незважаючи на невдачі у сфері космічних досліджень у 2011 році, Російська Федерація має намір продовжити почату справу – дослідження планети Марс і космосу взагалі. Про це кілька днів тому офіційно повідомив Лев Зелений, директор Інституту космічних досліджень РАН.

За словами експерта, новий космічний апарат під назвою «Фобос-Ґрунт», швидше за все, відправиться на Марс у 2018 році, тобто, через 6 років, пише на своїх сторінках Комсомольська правда.

Олександр Железняков, академік Академії космонавтики Російської Федерації, в свою чергу, схиляється до думки, що дослідження в цьому напрямку є для країни пріоритетними. Справа в тому, пояснює він, що сьогодні жодна країна світу не займається подібними розробками. Читати далі

Нещодавно астрономи отримали нові знімки планетарної туманності під назвою Равлик, що віддалена від Сонця на відстань приблизно 650 світлових років. Тепер знімки високої якості, а також їх короткі описи доступні для ознайомлення на сторінках офіційного сайту Європейської південної обсерваторії.

Вчені змогли здійснити фотозйомку об’єкта в інфрачервоному діапазоні, що дає можливість розгледіти тяжі холодного газу, зазвичай невидимі при використанні оптичного діапазону.

На тлі дуже яскравих і гарячих зірок газ дуже складно розрізнити. В рамках цієї роботи дослідники використовували спеціальні детектори оглядового телескопа, що володіє широким полем зору VISTA. Читати далі

У суботу, 10 грудня 2011 року відбудеться повне затемнення єдиного природного супутника Землі – Місяця. За розрахунками астрономів, наступне повне місячне затемнення відбудеться у 2014 році.

Місячне затемнення розпочнеться приблизно о 15.36 за київським часом зі сходу Місяця, який перебуватиме у земній тіні протягом 51 хвилини.

Особливість цього місячного затемнення полягає в тому, що природний супутник нашої планети буде знаходитися низько над Північно-Східним горизонтом (менше 10 градусів). Саме тому, щоб побачити це астрономічне явище необхідно знайти рівнинну місцевість.

Нагадаємо, повне місячне затемнення відбувається цього року вже вдруге. Перший раз Місяць потрапив під тінь нашої планети 15 червня. Читати далі

Європейська агенція з дослідження космічних просторів ЕКА планує запустити у 2017 році зонд до Сонця і вивчати «темну енергію». Даний проект буде коштувати більше одного мільярда євро.

За словами представників космічної агенції, головна особливість зонду під назвою Solar Orbiter полягає в тому, що орбіта, на яку планують вивести цей космічний апарат, буде дуже витягнутою.

За підрахунками астрономів, десь у 2017 році настане момент, коли апарат Solar Orbiter наблизиться до єдиної зірки Сонячної системи (Сонця) на 42 млн. км. За мірками досліджень – відстань безпрецедентна. Читати далі

Спостереження, виконані із телескопом APEX в субміліметровому діапазоні довжин хвиль, показали холодні пилові хмари в туманності Кіля в котрих формуються зірки. Ця зона дуже активного зореутворення є домівкою для деяких найбільш масивних зірок нашої Галактики. Вона являється ідеальною ареною для вивчення взаємодій між цими молодими зірками та їх материнськими молекулярними хмарами.

Використавши камеру LABOCA на Експериментальному Дослідницькому Телескопі Атакама (APEX) котрий на плато Чахнантор в чилійських Андах, група астрономів на чолі з Томасом Прейбішом (Universitäts–Sternwarte München, Ludwig-Maximilians-Universität, Germany) в тісній співпраці з Карлом Ментеном та Фредеріком Шуллером (Інститут Радіоастрономії ім. Макса Планка, Бонн, Німеччина) одержали зображення регіону теми в субміліметровому світлі. На цих довжинах хвиль велика частина свіла походить від слабкого теплового світіння космічних порошин. Тому зображення показує хмари пилу та молекулярного газу (головним чином – водень) з яких можуть утворюватися зірки. При -250° C, частинки пилу дуже холодні, тому слабке світіння, що виходить із них, можна побачити тільки в субміліметровому діапазоні довжин хвиль, котрі значно довші, ніж у видимого світла. Таким чином, субміліметрове світло – це ключ до вивчення того, як формуються зірки та як вони взаємодіють зі своїми материнськими хмарами. Читати далі