Мінімальну швидкість, яку потрібно повідомити фізичному тілу (наприклад, космічному апарату), щоб воно могло подолати гравітаційне тяжіння небесного об’єкту (наприклад, планети або зірки) і назавжди покинути сферу його гравітаційної дії, називають параболічною швидкістю (тіло, що має таку швидкість, рухається по параболічній траєкторії). Параболічна швидкість зменшується із збільшенням відстані від небесного об’єкту. Параболічну швидкість у поверхні небесного об’єкту називають другою космічною швидкістю. Для Землі друга космічна швидкість рівна 11,18 кілометра в секунду. Параболічна швидкість на висоті 300 кілометрів над поверхнею Землі (рівнем моря) рівна 10,93 кілометра в секунду, на висоті 1000 кілометрів — 6,98 кілометра в секунду. Для Сонця друга космічна швидкість рівна 617,7 кілометра в секунду, а параболічна швидкість на відстані 1 астрономічної одиниці від нашого світила (середній радіус земної орбіти) — 42,1 кілометра в секунду. Для найбільшої планети Сонячної системи (Юпітера) друга космічна швидкість рівна 59,5 кілометра в секунду, для найменшої (Меркурія) — 4,2 кілометра в секунду.
Рекомендуємо:
Компания предлагает для вас качественные кондиционеры от известных мировых брендов. Все работы связаны с установкой и монтажом кондиционеров компания берет на себя.
