Баскетбол часто називають «інтернаціональною грою», оскільки в нього грають в кожній цивілізованій країні. Проте баскетбол, на відміну від деяких інших ігор, не розвивався поступово впродовж століть. Він був винайдений однією людиною, Джеймсом Нейсмітом, канадцем за походженням, в 1891 році.
Нейсміту хотілося зацікавити якою-небудь новою грою студентів спортивної школи в штаті Массачусетс. Він з’єднав індіанську гру лакросс, схожу на хокей, з британським футболом, щоб вийшла гра, в яку можна було грати в приміщенні.
У грі, яку придумав Нейсміт, не можна було користуватися палицею, як в лакроссе, або бити по м’ячу ногою, як у футболі. М’яч тут передається від гравця до гравця або ведеться одним гравцем і кидається в корзину тільки руками.
Слово «корзина» на англійській мові означає «basket», тому Нейсміт назвав гру «баскетболом». У баскетболі, як і в багатьох інших іграх, місце гравця визначається його специфічними здібностями. Ті, кому добре вдається здобувати очки влучними кидками, зазвичай використовуються в нападі, де вони ведуть атаку на кільце суперника.
Центральний гравець, як правило, дуже високого зросту. Він повинен уміти передати м’яч товаришеві по команді під час початкового підкидання м’яча. Його зріст також повинен давати команді «Контроль щита», що означає тримати м’яч в полі зору, коли він відскакує від кільця або щита після неточного кидка. Захисники повинні всіляко заважати форвардам суперника вигравати м’яч, тому вони повинні бути рухомими, хитрими і встигати в той же час брати участь в атаках своєї команди.
Якщо вам сподобалася ця стаття, cikave.org.ua!