Всі ми знаємо, що собака одомашнений раніше, ніж будь-яка інша тварина, і людина встигла за цей час вивести більше 200 порід собак, щоб вони служили їй для різних цілей.
Чи знали ви про те, що стародавні римляни ділили собак всього на три групи: розумні, бойові, швидконогі? Сьогодні Міжнародний клуб собаківників розрізняє шість головних класів: спортивні собаки, що полюють по запаху в повітрі; мисливські собаки, що уловлюють запах на землі; тер’єри, які полюють, зариваючись в землю; робочі собаки; маленькі кімнатні собачки і неспортивні собаки, що мають багато застосувань.
Окремі породи собак зазвичай отримували свої назви із-за якоїсь характерної особливості.
Наприклад, назва «шукач» (англ. bloodhound) говорить сама за себе: у цих собак інстинкт висліджувати по запаху кров (blood).
Раніше Бульдог використовувався для роботи з биками (bull), так що і назва є зрозумілою.
Назва пойнтера (pointer – покажчик) також достатньо очевидна: він показує (point) дичину своїм носом.
Сетер (setter) робить це по-іншому. Він робить стійку (set) над місцем, де ховається дичина.
Тер’єр, який, як згадувалося вище, полює, закопуючись в землю, отримав свою назву від латинського «terra» — земля.
Гончак на зайців (harrier) названий по імені своєї здобичі (hare). Коротконогий гончак (beagle) отримав своє ім’я від гельського «beag» — маленький.
Ім’я сенбернара пішло від назви монастиря Св. Бернара (St. Bernard) в Альпах, де він був виведений.
Назва «мастіфф» йде від італійського «mastino», що означає «сторожовий пес».
Спанієль, як видно з назви, іспанський собака (Spain — Іспанія).
А слово «пудель» походить від німецького «pudel» — калюжа, оскільки цей собака не боїться води.
Якщо вам сподобалася ця стаття, cikave.org.ua!