Ряд особливостей анатомії верблюда робить його унікально пристосованим до життя в пустелі. У верблюжому горбі міститься велика кількість жиру (у двох горбах разом до 35 кілограмів), що дозволяє йому тривалий час обходитися без їжі.

Широкі копита забезпечують верблюдові можливість пересуватися в сипких пісках, не занурюючись в них.

Ніздрі, що щільно закриваються, перекривають доступ піску в органи дихання під час поривів піщаної бурі.

Завдяки мозолям на зап’ястях, ліктях, грудях і колінах верблюд здатний лежати на гарячому грунті.

Читайте також:

• Найбільша риба.
• Звідки пішли назви порід собак?
• Як довго живуть тварини?
• Яке дерево найбільше?
• Лінива тварина.