При охолодженні стакану гарячого чаю (250 грамів води) з 100 до 20 градусів Цельсія (від температури кипіння до кімнатної) він втрачає не менше 84 кілоджоулів енергії (середня питома теплоємність води в цьому діапазоні температур рівна не менше 4,2 кілоджоуля на кілограм-кельвін). Якщо повністю перетворити цю енергію на електричну, вона зможе протягом години посилати світло для лампочки 25-ватт. Якщо цю енергію повністю перетворити на механічну роботу, її буде достатньо, щоб підняти вантаж 8540 кілограмів на висоту 1 метр (або в 854 кілограми на висоту 10 метрів).
А ось ще більш вражаюче зіставлення. Така ж енергія присутня в 38 кулях, що вилетіли із ствола ручного кулемета Калашникова (7,62 мм РПК, маса кулі 7,9 грама, початкова швидкість 745 метрів в секунду), або в 277 кулях, що вилетіли із ствола пістолета Макарова (ПМ, маса кулі 6,1 грама, початкова швидкість 315 метрів в секунду).

Температура видимої поверхні Сонця складає величину близько 6 тисяч градусів Кельвіна. В центрі Сонця, де протікає термоядерна реакція (перетворення ядер водню на гелій), температура, по сучасних уявленнях, досягає величин близько 15 мільйонів градусів. Таким чином, температура термоядерної реакції вища температури видимої поверхні Сонця приблизно в 2,5 тисяч разів.

Лікарі з давніх часів роблять хворим переливання крові. Був час, коли людям, що постраждали від великої кровотечі, намагалися навіть переливати кров тварини, але це завжди погано закінчувалося. Переливання навіть людської крові часто приводило до загибелі пацієнта, тому був час, коли закони забороняли лікарям проводити цю процедуру.
Читати далі »

Алкоголізм — один з різновидів наркоманії. Навіть помірне споживання алкоголю може привести до важкої, іноді майже непереборної залежності від нього. Механізм виникнення цієї залежності досить простий. У тілі дорослої людини щодня в процесі обміну речовин виробляється невелика кількість (приблизно 20 мілілітрів) етилового спирту, який потрібний для гальмування деяких ділянок мозку, особливо відділів, що відповідають за формування відчуттів тривоги і напруженості. Читати далі »

Серед риб, що нині мешкають в Світовому океані, неперевершеною по довжині і масі тіла є китова акула, що досягає в довжину 20 метрів. Особини такої величини не зважували (тільки спостерігали), але для порівняння можна вказати, що екземпляри завдовжки 12 метрів мали масу 14 тонн.
Читати далі »

Чемпіоном по пірнанню є кашалот. У гонитві за своєю улюбленою їжею - глибоководними (дуже великими) кальмарами — кашалот здатний зануритися в океанські глибини на 2,5 кілометра. При цьому кашалотові доводиться затримувати дихання на 1,5 години і витримувати тиск 250 атмосфер.
Читати далі »

Рекордсменом за швидкістю підводного плавання є риба-меч. Ця риба може виростати до 6 метрів і мати масу тіла більше півтонни. Переміщається вона із швидкістю урагану — до 130 кілометрів на годину! У неї страшна зброя — гострий меч, який утворений із зрощених кісток верхньої щелепи.
Читати далі »

Ще в часи Арістотеля було відомо, що риби видають різні звуки. Люди можуть чути звуки, що видаються деякими рибами, навіть без всяких приладів. Леонардо да Вінчі пропонував слухати «підводні голоси», приклавши вухо до вертикально опущеного у воду весла. Такий же метод винайшли і до цих пір використовують рибаки побережжя Західної Африки.
Читати далі »

Вперше цей термін з’явився в середині минулого сторіччя в США і відносився до кіно. Річ у тому, що кінознімальна камера і відповідно проекційний кіноапарат просувають плівку із швидкістю 24 кадри в секунду. Але в 1957 році в США був представлений цікавий експеримент: плівку просували трохи швидше — 25 кадрів в секунду, причому на 24 з них був знятий фільм, а на 25-му — реклама повітряної кукурудзи (попкорна). Бачити цю рекламу люди не могли, оскільки зорове сприйняття має ряд обмежень, зокрема тимчасових. Проте після закінчення фільму більшість глядачів відправилися купувати поп-корн. Читати далі »

Першим це зробив великий італійський фізик, механік і астроном Галілео Галілей (1564—1642), причому двома способами. У першому, якісному, експерименті Галілей, досягнувши термічним шляхом розрідження повітря в колбі з довгою шийкою, ретельно закритою пробкою, переконався, що якщо пустити цю посудину плавати у воді, то вона занурюється менше, ніж у тому випадку, коли повітря не було розріджене. У інших, кількісних, експериментах Галілей за допомогою насоса закачував у флягу повітря і вимірював збільшення ваги фляги. За допомогою дотепних прийомів Галілей зміряв об’єм повітря, накачаного у флягу, і на підставі цього результату визначив відношення питомої ваги повітря до питомої ваги води. Він отримав значення 1:400. Якщо зіставити це значення з істинним (1:773) і врахувати, які засоби тоді мав в своєму розпорядженні Галілей, то точність його вимірювань є чудовою.