Інфрачервоний оглядовий телескоп ESO глибоко проникає в області зореутворення нашого Чумацького Шляху

Використавши дані від інфрачервоного оглядового телескопа VISTA обсерваторії ESO Паранал, міжнародна дослідницька група астрономів відкрила 96 розсіяних скупчень, котрі приховані космічним пилом в Чумацькому Шляху. Ці маленькі слабкі об’єкти були невидимі для попередніх досліджень, але вони не могли уникнути чутливих інфрачервоних детекторів на найбільшому оглядовому телескопі світу, котрий може зазирнути за завісу пилу. Перший раз в історії астрономії, так багато слабких малих скупчень були виявлені відразу.

Даний результат з’явився тільки через рік після початку VISTA Variables в програмі Via Lactea (VVV) [1], котра є одним із шести відкритих обстежень неба на новому телескопі. Результати будуть опубліковані в журналі Astronomy & Astrophysics. читати далі

Одне з найбільш затяжних в астрономії досліджень, нарешті, прийшло до довгоочікуваного висновку: астрономи виявили в космосі молекулярний кисень.

У той час як до цього знаходили окремі атоми кисню або ті, що були включені в інші молекули, молекули кисню, саме ті, якими ми дихаємо, не були виявлені. Космічний телескоп “Гершель” виявив молекули в екваторіальному сузір’ї Оріона.

Кисень – це третій найпоширеніший елемент у Всесвіті після водню і гелію. Його молекулярна форма, з двома атомами, приєднаними подвійним зв’язком, робить життя на Землі можливим. Але ця форма ніколи остаточно не була виявлена в космосі. читати далі

ALMA готується до перших наукових спостережень
Перша європейська антена для Великого Міліметрового та субміліметрового Масиву Атакама (ALMA) досягла нових висот, будучи доставленою на Робоче Місце Масиву (AOS) 27 липня 2011 р. Антена 12 м діаметру прибула на плато Чахнантор, котре на висоті 5000 м над рівнем моря. Тут вона приєднюється до антен від інших міжнародних партнерів проекту ALMA, в результаті чого загальне число антен на AOS зростає до 16.

Хоча 16 звучить, як просто іще один номер, він означає кількість антен, при якій ALMA може розпочати свої перші наукові спостереження. Отже, це є важливою віхою проекту. Незабаром астрономи почнуть проведення нових наукових досліджень із ALMA. читати далі

Величезне зображення від нового Оглядового Телескопа VLT (VST) і його камери OmegaCAM, котрі в обсерваторії ESO Паранал, показує трійку яскравих галактик в сузір’ї Лева. Слабкі об’єкти на задньому плані – це те, що може привернути увагу астрономів більше, ніж галактики першого плану. Чітке зображення від VST цих тьмяних об’єктів натякає на силу телескопа та OmegaCAM для картографії далекого Всесвіту.

VST [1] є новітнім доповненням до обсерваторії Паранал ESO (eso1119). Він являє собою сучасний 2.6 м телескоп, оснащений гіганською 268 Мпк камерою OmegaCAM [2]. Як це випливає з назви, VST спеціалізований для зйомки неба у видимому світлі. Він є найбільшим телескопом у світі, призначеним виключно для цієї мети. Дане велике зображення Триплету Лева демонструє відмінну якість зображення, отриманого VST та його камерою. читати далі

Крихітна рослина, яка називається Arabidopsis thaliana – Резуховідка Таля, що належить до сімейства капустяних, допомогла вченим знайти ключ до розгадки денних циклів багатьох організмів, у тому числі і людини. Вчені провели велике дослідження, яке підтримувалося Національними інститутами охорони здоров’я. Вони спробували вивчити рослини, щоб знайти відповіді на деякі питання людського здоров’я.

У деяких інших організмів більше спільного з людиною, однак такі рослини, як Резуховідка Таля, надали вченим можливість більш детально вивчити питання генетики, поділу клітин і особливо сприйнятливості до світла, яка управляється 24-годинними циклами, тобто циркадних ритмів.

Деякі клітини в організмі людини, включаючи ракові клітини, діляться в 24-годинному ритмі. Один з основних генів циркадних ритмів людини, кріптохром, пов’язаний з діабетом і депресією. Обидва цих відкриття були зроблені вченими, які займалися рослинами. читати далі

Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO захопив це дивовижне зображення туманності навколо зоряного скупчення NGC 1929 в межах Великої Магелланової Хмари, котра є галактикою-супутником нашого Чумацького Шляху. Грандіозний зразок того, що астрономи називають надбульбою, головує в цих зоряних яслах. Вона витворена вітрами від яскравих молодих зірок та ударними хвилями від спалахів наднових.

Велика Магелланова Хмара є малою галактикою, сусідньою до Чумацького Шляху. Вона містить багато регіонів газопилових хмар, в котрих утворюються нові зірки. Один із таких регіонів, що оточує зоряне скупчення NGC 1929, показано крупним планом на цьому новому зображенні від Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO. Ця туманність офіційно відома, як LHA 120-N 44, або ж коротко N 44. Молоді гарячі зірки в скупченні NGC 1929 випускають інтенсивне ультрафіолетове світло, котре й спричинює світіння газу. Даний світловий ефект, що має влучну назву “надбульба”, є величезною оболонкою речовини у поперечнику приблизно 325 на 250 світлових років. Для порівняння, найближча до нашого Сонця зірка віддалена від нас на трохи більше, ніж чотири світлових роки. читати далі