Ослаблену імунну систему можна зміцнити завдяки новому відкриттю – регенерації клітин крові …

Експерти придумали, як «оживити» білі кров’яні тільця, які, як передбачалося раніше, були виведені з ладу під час боротьби з інфекціями протягом життя людини, пише Sciencemag.com.

«Наше дослідження відкриває можливість покращувати роботу імунної системи літніх людей, що дозволить їм ефективніше боротися з інфекціями. Однак це не джерело вічної молодості. До повного оновлення імунітету нам ще далеко. Ми до цих пір багато чого не знаємо про імунну систему», – розповідають вчені, відзначаючи, що зниження імунітету до старості – це нормальний процес, обумовлений еволюцією. читати далі

Багатьом з нас може прийти в голову відправитися в ліс за натхненням? Тринадцятирічного Айдана Дуайера (Aidan Dwyer) саме серед дерев, чагарників і трав відвідала еврика, яка може привести до прориву в розробці сонячних панелей.

Під час похмурої зимової поїздки в Катскільскі гори (Catskill Mountains), семикласник з Нью-Йорка помітив серед гілок дерев, структуру послідовності чисел Фібоначчі – елементів числової послідовності, в якій кожне наступне число дорівнює сумі двох попередніх чисел. Айдан припустив, що це якось пов’язано з фотосинтезом.

У досить новаторському експерименті, цей відважний молодий науковець приступив до дублювання дуба, порівнявши його здатності сонячного захоплення з традиційною панеллю сонячних батарей. Вгадайте, що він виявив?

Спочатку за допомогою подвійного циліндричного транспортира власної конструкції він визначив співвідношення спіральних візерунків з листя і гілок на дубі. Потім він скопіював зразок, використовуючи комп’ютерну програму, і побудував сонячну батарею з полівінілхлоридних (ПВХ) труб у формі дуба. читати далі

Учений-фізик з австралійського Університету Південного Квінсленда, Бред Картер передрікає подію в космосі, яка зазвичай відбувається раз на кілька тисяч років. За його розрахунками, одна з найбільших зірок Всесвіту Бетельгейзе із сузір’я Оріона, яка знаходиться на відстані 640 світлових роках від Землі, може вибухнути в будь-який момент.

За останні 16 років зірка втратила круглу форму, стрімко стискаючись в полюсах, в той час як її екватор все ще утримується завдяки відцентровій силі. Після тривалого спостереження за зіркою через інфрачервоний стерео-інтерферометр, вчені змогли розрахувати, що Бетельгейзе зменшилася в розмірах на 15%. Це явні ознаки того, що залишилися лічені місяці, максимум роки, до перетворення зірки в наднову.

Потік світлового та електромагнітного випромінювання від вибуху зірки буде настільки сильним, що земляни фактично зможуть спостерігати на небі народження другого сонця. читати далі

Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO захопив цей вражаючий образ красивої, але своєрідної пари галактик, на прізвисько “Очі”. Більша із них, NGC 4438 – колись спіральна галактика, стала дуже спотвореною через зіткнення із іншими галактиками на протязі останніх кількох сотень мільйонів років. Дане зображення є першим випуском наукової програми “Космічні Перлини ESO” (ESO’s Cosmic Gems) – почину, в котрому ESO надав робочий час, присвячений спостереженням із метою пропаганди астрономії.

Ці “Очі” перебувають на відстані близько 50 мільйонів світлових років від Землі в сузір’ї Діви. Їх розділяють 100 000 світлових років. Прізвисько походить від позірної схожості між ядрами цієї пари галактик, коли на них дивитися в середнього розміру телескоп: два білі овали, які нагадують пару очей, котрі світяться в темряві. читати далі

VLT знаходить первинну водневу хмару, яка живиться із себе самої

Спостереження на Дуже Великому Телескопі (VLT) ESO пролили світло на джерело живлення рідкісної великої хмари сяючого газу в ранньому Всесвіті. Вперше спостереження показують, що ця велетенська “Лайман-альфа хмара” – один із найбільших відомих окремих об’єктів, повинна живитися від галактик усередині неї. Результати досліджень з’являться у номері журналу Nature за 18 серпня. читати далі

Нове зображення NGC 3521 від Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO показує спіральну галактику, котра розташована на відстані близько 35 мільйонів світлових років від Землі в сузір’ї Лева. За розміром приблизно 50 000 світлових років, цей вражаючий об’єкт має яскраве компактне ядро, оточене спіральною структурою із купою подробиць.

Найхарактернішими рисами яскравої галактики NGC 3521 є її довгі спіральні рукави, усіяні областями зореутворення, котрі перемежовуються прожилками пилу. Рукави досить іррегулярні та уривчасті, що робить NGC 3521 типовим прикладом флокулянтної спіральної галактики. Такі галактики мають “пухнасті” спіральні рукави на відміну від розлогих рукавів величних спіралей, таких, як знаменита галактика “Вир” або М 51, яка відкрита Шарлем Мессьє. читати далі