Найдовший експеримент в історії науки нарешті завершився

source Найдовший експеримент в історії науки нарешті завершивсяЯкось фізик Томас Парнелл, професор університету Клівсленда, Австралія, вирішив продемонструвати своїм учням, що смола – це дуже в’язка рідина, хоч і є твердою, доволі крихкою субстанцією, яку можна розбити молотком. Він прагнув довести, що смола тече навіть за кімнатної температури, але це відбувається дуже повільно. Це був 1927 рік. Розпочинаючи такий, здавалось би, простий дослід, його автор і гадки не мав, що він затягнеться практично на ціле століття і тим паче потрапить до Книги світових рекордів Гіннеса як найдовший експеримент в історії науки.

http://saunders-photography.co.uk/wp-cron.php?doing_wp_cron=1515959416.2388470172882080078125
Для того, щоб виміряти в’язкість смоли, професор Парнелл вилив її у скляну мензурку, попередньо розплавивши, після чого підвісив її над склянкою і накрив отриману конструкцію скляним ковпаком. Через 8 років після початку експерименту перша чорна крапля смоли таки впала, а ще після 9 – друга. Падіння третьої краплі датується 1954 роком, але стати свідком цієї події Томасу Парнеллу вже не довелося. Скляна мензурка так і лежала у шафі австралійського університету, вкриваючись пилом, аж поки її не знайшов вчений Джон Мейнстоун, який долучився до університетського штату в 1961 році. Для загального огляду експериментальну установку було виставлено в університеті лише у 1975 році, коли лаборанти все ж здогадались про її призначення.

Восьма крапля смоли відділилася від загальної маси 28 листопада 2000 року; на установку було навіть націлено веб-камеру, яка і вдень, і вночі “спостерігала” за експериментом, але через збій відзняти дивовижне явище так і не вдалося. Джон Мейнстоун прогнозував падіння дев’ятої краплі у 2013 році. Тим часом колеги австалійців, представники дублінського Трініті-коледжу, продовжували свій аналогічний експеримент, розпочатий на 17 років пізніше від дати створення установки Томасом Парнеллом (тобто у 1944 році). Замість смоли дослідники вирішили використати інший аморфний матеріал- асфальт, який також повільно і непомітно тече за кімнатної температури. Врешті-решт довгождана, найбільш очікувана крапля на Землі впала 11 липня цього року приблизно о 5 годині вечора за місцевим часом. За цим мали змогу спостерігати фізик Шейн Бергін та його колеги із Трініті-коледжу, які, звичайно ж, не прогавили свого шансу і відзняли феєричне падіння на відео. Бергін розповів, що процес схвилював усю команду; експериментом, який він продовжив, зацікавилися фізики, що вивчають розрив і падіння крапель різноманітних рідин.

Ірландський експеримент можна вважати найдовшим закінченим експериментом в історії науки, тоді як справа Парнелла може затягнутися ще на довгі роки. Незважаючи на це, у сфері дослідження властивостей аморфних речовин зроблено значний прорив; використовуючи дані про час, який знадобився на формування і відрив краплі асфальту, вчені Трініті-коледжу встановили, що його в’язкість у два мільйони разів перевищує в’язкість меду, і у 20 мільйонів – води.

http://fantastic-ideas.com/author/admin/?doing_wp_cron= Додати коментар: