Найбільша катастрофа, яка може статися із зіркою - це спалах наднової. При спаласі наднової її світимість зростає на десятки зоряних величин. У максимумі свого блиску наднова може бути яскравіша за всю зоряну систему, в якій вона спалахнула. Так, наднова зоря, що спалахнула в 1885 р. у галактиці М31 лише в 4 рази поступалася світловим потоком материнській галактиці. А наднова, що спалахнула в 1937 р. в галактиці IC4182, в 100 разів перевершувала по яскравості цю галактику. Наднова, що спалахнула в нашій Галактиці в 1054 році, була добре видна навіть вдень.
Подібно до нових, блиск наднових після максимуму поступово (але у декілька разів повільніше і більш плавно) зменшується.
Під час вибуху наднова зоря скидає свою оболонку, яка далі розширюється з грандіозною швидкістю – від 5 000 до 20 000 км/с. Причиною вибуху наднової є гравітаційний колапс зорі.
Спалахи наднових зір - явище достатнє рідкісне. Наприклад, останній спалах в нашій Галактиці спостерігався в 1604 році (у максимумі блиску наднова зоря була яскравіша за Юпітер).
Наднові зорі відіграють дуже важливу роль в еволюції Всесвіту:
- по-перше, під час їхнього вибуху утворюється ударна хвиля, що сприяє ущільненню туманностей специфічних форм.
- по-друге, вони викидають в космос складову своєї матерії, яка здатна міняти склад міжзоряного середовища, збагачуючи його металами.
І нарешті, під час вибуху зірка не зникає повністю: з наднових утворюються нейтронні зірки, пульсари і чорні діри.
Рекомендуємо:
можно посмотреть видео единоборства и другие боевые искусства.
