Найбільша єгипетська піраміда знаходиться в місті Ґізі (поблизу Каїра). Побудована вона фараоном Хуфу (Хеопсом), який правив країною приблизно в 2551-2528 рр. до н. е. Названа ця піраміда ім’ям фараона – піраміда Хеопса, але часто її ще називають Великою пірамідою. Висота Великої піраміди складає 137 метрів (початкова висота була 146,6 метра), а довжина кожної її сторони рівна 230,38 метра.
Побудована вона з 2,34 мільйонів кубічних метрів кам’яних блоків. Згідно Геродоту, на споруді Великої піраміди трудилися 100 тисяч чоловік протягом 20 років. Читати далі
Римський Колізей, або амфітеатр Флавіїв – найбільший амфітеатр в Римі і в всьому античному світі. Висота стін становить приблизно 57 метрів. Споруда представляє собою еліпс довжиною близько 524 метри, велика вісь арени складає приблизно 186 метрів, мала – 155 метрів. Колізей вміщав 50 тисяч глядачів, але багато істориків стверджують, що при таких розмірах можна було б розмістити і 80 тисяч. Відкритий (освячений) він був в 80 році н. е. Присвячені цій події ігри (бої) гладіаторів тривали 100 днів підряд. 
У 214 році до н. е., перший китайський імператор Цинь Шихуанді повелів з’єднати суцільною глиняною стіною вже існуючі земляні насипи на північно-західних межах країни – для захисту від нападу кочових народів. Так виникла Велика китайська стіна. Згодом вона неодноразово добудовувалася і ремонтувалася.
Із 88 сучасних сузір’їв багато було відомо ще досить давно. У IV столітті до н. е. старогрецький астроном Евдокс назвав 45 сузір’їв, проте деякі з цих назв згадуються вже в творіннях Гомера (між XII і VII століттями до н. е.), Фалеса (біля 625-547 рр. до н. е.). Є також підстави вважати, що більшість назв сузір’їв дісталися грекам в спадок від ще стародавніших цивілізацій. Це підтверджується знахідкою в Месопотамії декількох табличок, що відносяться до аккадської цивілізації. На них відмічено назви деяких сузір’їв, що згадуються надалі грецькими поетами.
Залежно від гостроти зору спостерігача неозброєним оком в безмісячну ясну ніч можна розрізнити 2500-3000 зірок над горизонтом місця спостереження. Вся небесна сфера містить близько 6000 зірок, які можна побачити неозброєним оком. Для зручності орієнтування в зоряному небі ще давні астрономи розділили небо на сузір’я. Розділення це носить чисто умовний характер і не свідчить про наявність яких-небудь фізичних зв’язків між сузір’ями і зорями в них. До сузір’я відносяться всі зорі, які потрапляють в його межі, у тому числі і невидимі неозброєним оком.