Якщо людина отримує основну (близько 90 відсотків) частину відомостей про навколишній світ завдяки зору, то для собаки головним джерелом інформації є слух і нюх, а зір відходить на другий або третій план. Тому власне віддзеркалення в дзеркалі — це об’єкт, який не пахне і не видає звуків, а для собаки ніякого інтересу він представляти не може.