Саргасове море отримало свою назву по величезних скупченнях плаваючих на його поверхні або близько до неї саргасових водоростей, велика кількість яких пов’язана з наявністю в цьому морі зони сходження поверхневих течій. Вітрів там майже немає, сонце палить невпинно, температура води взимку 18—23 градуси, а влітку 26—28 градусів. Водорості в цьому живильному середовищі шалено розмножуються, стаючи величезними і майже безсмертними.
Фахівці вважають, що деякі з нинішніх водоростей Саргасового моря могли бачити ще Христофор Колумб і його супутники. У пригодницькій літературі зустрічаються описи трагічного кінця кораблів, що ризикнули увійти до Саргасового моря і що не зуміли вибратися з нього. Хоча загальну вагу водоростей Саргасового моря оцінюють в 10 мільйонів тонн, вся ця маса розподілена на просторі в 6—7 мільйонів квадратних кілометрів. Отже насправді ризик безнадійно застрягти у водоростях Саргасового моря нікчемно малий.